У березні місяці вихованці середньої групи «Ягідка», під керівництвом вихователя розпочали проект по дослідженню та вивченню рослин, вирощених на городі підвіконня.

Міні-город – це заняття захоплююче і корисне. Вирощування овочів розвиває допитливість і спостережливість у дітей, навички дослідництва, розширює уявлення про те, як доглядати за рослинами в кімнатних умовах, узагальнює знання про необхідність світла, тепла, вологи, грунту для росту рослин, розвиває пізнавальні, творчі здібності вихованців.

Ось так в ігровій формі виховується в дітях працелюбність, дбайливе ставлення до рослин, бажання виростити овочі своїми руками.

"Рідний дім - центр просторового буття дитини"

Родина є найпершим і головним осередком виховання дитини, передання їй надбаного поколіннями досвіду й мудрості, моральних цінностей. Саме родина формує внутрішні переконання дитини, закладає основи світогляду майбутньої особистості. Загальновідомо, що найліпше виховує дітей приклад дорослих. Тож взаємна любов і підтримка між членами родини, тепло сімейних стосунків – це саме ті чинники, що сприяють вихованню дитини життєрадісною, доброзичливою і впевненою в собі особистістю.

Умови формування у дитини позитивного образу рідного дому.

На жаль, більшість батьків дбають насамперед про матеріальне забезпечення власного дому і меншою мірою турбуються про емоційно насичений образ рідного дому як загальнолюдську цінність. Важливими є:

• емоційно сприятлива атмосфера сім’ї, де взаємини побудовані на основі доброзичливості, поваги одне до одного, а спілкування – на основі особистісно орієнтованого підходу, де відсутні суворі форми покарання, де дитина відчуває себе бажаною і захищеною;
• дотримання прав дитини на гру, дозвілля, власний простір та повага до прав на власніст
• залучення дитини до обговорення окремих проблем, що виникають у сім’ї чи в дитячому садку, до підготовки сімейних свят;
• надання дитині змоги обладнати власний життєвий простір на свій смак;
• бережливе ставлення до результатів діяльності дитини;
• формування вміння співпереживати, турботливо, уважно ставитися до рідних і близьких людей;
• самостійність дитини у виконанні взятих на себе зобов’язань;
• можливість різнобічно і вільно виявляти свої інтереси, мати особистий час для занять улюбленою справою;

Психологічний клімат сім’ї

У науковій літературі синонімами поняття «психологічний клімат сім’ї» є:

• психологічна атмосфера сім’ї;
• емоційний клімат сім’ї;
• соціально – психологічний клімат сім’ї;
• психологічне здоров’я сім’ї.

Зазначимо, що чіткого визначення цього поняття немає. Зокрема, російський психолог Ольга Добриніна під соціально – психологічним кліматом сім’ї розуміє її узагальнену, інтегративну характеристику, яка відображує ступінь задоволення членів сім’ї основними аспектами життєдіяльності, загальним тоном і стилем спілкування. Психологічний клімат сім’ї визначає стійкість внутрішньо – сімейних відносин, істотно впливає на розвиток і виховання як дітей, так і дорослих. Він не є сталим, створеним раз і назавжди. Його створюють члени сім’ї. Позитивному психологічному клімату сім’ї притаманні такі ознаки, як;

• згуртованість;
• можливість різнобічного розвитку особистості кожного члена сім’ї;
• доброзичлива вимогливість членів сім’ї одне до одного;
• почуття захищеності та емоційного задоволення;
• гордість за належність до своєї сім’ї і відповідальність перед нею.

У сім’ї з позитивним психологічним кліматом кожен її член ставиться одне до одного з любов’ю і повагою, довірою і готовністю допомоги.

Важливими показниками позитивного психологічно клімату сім’ї є прагнення всіх її членів:

• проводити вільний час у домашньому колі;
• вести бесіди на цікаві для всіх теми;
• спільно виконувати домашню роботу;
• бачити хороші намагання;
• підкреслювати гідність і добрі справи кожного.

Зверніть увагу! Якщо члени сім’ї переживають тривогу, емоційний дискомфорт та відчуження – це є свідченням негативного психологічного клімату в сім’ї.

Любов ЦИБУЛЬНИК

Притча для натхнення

Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.
- Тату, можна в тебе щось спитати?
- Звичайно, що сталося?
- Тату, а яка в тебе зарплатня?
- Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?
- Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?
- Ну, взагалі, 500. А що?
- Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.,- ти можеш мені позичити 300?
- Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав батько - Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш…

Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері.
А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: - Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?
Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома сотнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.
Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.
- Ти не спиш, синку? - запитав батько.
- Ні, тату, - відповів хлопчик.
- Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся.

- Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він. Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.
- Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.
- Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені якраз вистачить, - відповів хлопчик. – Тату, тут рівно 500. Можна я куплю годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами”.

Можливо, після того, як Ви прочитали цю притчу, останні слова ніколи не промовить Ваша дитина.

Любов ЦИБУЛЬНИК